Ecclesiastes 4

Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів. 1Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний, 2і насіння
Насіння, гебраїзм: нащадки.
його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
3Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх, 4коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх, 5тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння! 6А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності, 7не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́! 8Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові: 9повік буде насі́ння
Насіння, гебраїзм: нащадки.
його, а престол його передо Мною — як сонце,
10як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. Се́ла. 11А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, — 12Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́, 13всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну! 14Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем. 15Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив, 16і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
Copyright information for UkrOgienko